Шукала медичне таксі у Рівне з Луцька: мій досвід і поради
Вітаю, дорогенькі, от дійшли руки написати відгуки. У мене є молодший брат, він дуже хворий і в якийсь момент ми почали потребувати реальне таксі для інвалідів, з Луцька у Рівне їздити і навпаки. Все дуже серйозно, я розкажу зара все і про негативний досвід, і про самий кращий – «Благодать» – суперове медичне таксі в Рівному, до Луцька також їздять, коротше сподіваюсь для вас буде корисно.
Отже у мого брата травма шийного відділу хребта з повним ушкодженням спинного мозку – ось та сама причина, через яку моєму братові тепер потрібне професійне перевезення лежачих хворих. Крім паралічу, у нього ще й нестабільний тиск і постійні проблеми з диханням, тому за найменшого поштовху він буквально задихається. Щотижня ми маємо бути у Рівному: у нейрохірурга, на ЛФК і контроль дихальної функції. У Луцьку таких спеціалістів немає, тому доводиться їздити туди-сюди, і робити це самотужки просто нереально. Я воджу звичайне авто, але покласти ноші, підняти брата і правильно зафіксувати фізично не вийде, особливо коли все це треба робити швидко, а він важить під 80 кг і майже не допомагає руками. Тому ми мали знайти спеціальне транспортування хворих у Рівне з Луцька. Перший наш досвід із так званим «медичним таксі» став жорстким уроком. Знайшла службу через інтернет-оголошення. Їхній сайт виглядав пристойно, обіцяли сучасний реанімобіль, досвідчених санітарів, адекватну ціну. По телефону менеджер безтурботно підтвердив, що «все буде без проблем» і навіть підкреслив, що машина приїде точ-у-точ о восьмій ранку. Нічого з цього не спрацювало. Мікроавтобус підкотився майже на сорок хвилин пізніше, і з першого погляду було зрозуміло, що він далекий від заявленого «медичного таксі» – старий «транзит» із ручною дерев’яною рампою, подертий салон, на дверях – ще видимі сліди старого логотипа якоїсь будівельної фірми. У салоні стало ясно, що санітари теж несправжні. Один хлопець у спортивних штанях явно не розумів, як правильно брата перекладати з ліжка на ноші. Вони підхоплювали його за ноги надто різко, спина провисала в повітрі, і він від болю скулив всім тілом. Попросила їх діяти повільніше, пояснила про ушкодження хребта, про те, що треба тримати шию, але мої слова ніби кудись розтанули. А нам же ще їхати у цьому жахливому таксі для інвалідів з Луцька у Рівне треба було, жах… Матрац на каталці був тонкий, без додаткової анатомічної подушки, ремені послаблені, одна застібка взагалі зламана. Коли братові довелося кілька хвилин чекати, поки вони налаштовували цю «конструкцію», він лежав напівбоком, і я бачила, як обличчя в нього блідне і тоді я вже серйозно злякалася.
Їхали вони жахливо, це без перебільшення. Прискорення, гальмування, повороти наче на картодромі. Під кожен нерівний шматок траси Рівне Луцьк у медичному таксі тому проклятому брат підскакував на каталці, плечі билися об металеві борти. Попросила пригальмувати – водій, навіть не обертаючись, пробурчав крізь музику, що «дорога капець, інакше не вийде». Про кріплення кисневого балона, яке питала заздалегідь, узагалі забули. Балон виявився порожнім, просто лежав у кутку, ніби реквізит для фото. Апарат відсмоктування мокротиння був, але без одноразових катетерів. Санітар дістав якийсь нашвидкуруч помитий наконечник, на який я подивилась і відразу сказала «ні». Приїхали ми до Рівного не через півтори години, як планувалось, а майже через три. Вони зробили зупинку на заправці, бо «паливо закінчилось», і ще сперечалися на касі, що квитанція потрібна тільки «за додаткову плату». Я не розумію, як вони займаються перевезенням лежачих хворих з Луцька у Рівне з такими умовами і відношенням, це просто… Немає слів, реально.
Фінальний штрих – оплата. Порахували суму на третину більшу, ніж у телефонній розмові. Аргументували все тими ж заторами, «додатковими ризиками» і самим фактом, що брат важчий, ніж вони уявляли. Камон, ви же знали, що треба саме перевезення ЛЕЖАЧИХ хворих! Коротше, квитанцію видали рукописну на чековому папері без печаток, а в графі «послуга» нашкрябали «доставка». Поки я вимагала нормальний документ, санітари нервово квапились, бо в них був ще один виїзд, а брат лежав на каталці в холі клініки, знерухомлений і виснажений. Лікар першим ділом запитав, чому спина в нього червона, і порадив більше не користуватися послугами «швидких-самодіяльних», інакше пролежнів уникнути не вийде. Я шо я йому, скажу, мені соромно звісно, але яке попалось перше медичне таксі у Рівне щоб з Луцька відвезло, то й таке взяла. Повірила. Ну не думала ж я що одразу на таких попаду, я думала у таксі для інвалідів йдуть працювати відповідальні люди, професіонали…
Дорогою назад я вже їхала в маршрутці, бо сама. Брата залишили в клініці на добу у відділенні інтенсивної терапії – потрібні були крапельниця і контроль сатурації, щоб вирівнятися після такої «прогулянки». Додому він повернувся через день, вже каретою реальної швидкої, яку викликав лікар. Тоді й стало зрозуміло, що тепер доведеться шукати інше таксі для інвалідів або зовсім інший формат транспортування, бо повторити той жах я не погодилася б ні за які гроші. Отак і завершилася наша перша спроба скористатися медичним таксі з Луцька у Рівне. Псевдосервіс, що мав би полегшити життя, виявився майже катастрофою. Замість того щоб допомогти братові дістатися до лікування безболісно й безпечно, ми отримали затримку, ризик ускладнень і подвійні витрати. Я висновок тоді зробила простий: перевіряти треба не лише сайти й красиві обіцянки про перевезення лежачих хворих на найвищому рівні, а й справжні відгуки, ліцензії, досвід екіпажу, комплектацію авто, навіть нитки на ременях. І от тепер я розкажу дійсно про професіоналів, про медичне таксі з Рівного, які у Луцьк також їздять. Це сервіс від пансіонату «Благодать». Побачила їх випадково – гортала відгуки у фейсбук‑групі для людей з інвалідністю, де хтось виклав фото нового реанімобіля й написав про знижку для регулярних перевезень лежачих хворих по Луцьку і Рівному. Перевірила сторінку – живі пости, чіткі контакти, фото екіпажу з бейджами та ліцензії у відкритому доступі, це я про автора посту, вона таким чином хотіла подякувати їм. Цікаво стало. Передзвонила – менеджер одразу поставив кілька уточнювальних запитань про стан брата, про його вагу, про частоту нападів гіпотонії. Нічого зайвого, усе реально по тему і я відразу зрозуміла, що говорю з медиком, а не з диспетчером, який лише продає місця у медичному таксі. Домовилися про поїздку на понеділок. Це була типу тестова поїздка. Напередодні ввечері на телефон прийшло повідомлення з маршрутом, онлайн‑квитанцією та контактами чергового фельдшера. Зранку машина під’їхала без хвилини затримки – новий Mercedes Sprinter з пневмопідвіскою, електричним підйомником і красивими видимими логотипами, що давало зрозуміти, що це дійсно медичне таксі. Салон виглядав як маленька міні‑клініка, там були ортопедичні ноші з вакуумним матрацом, окрема полиця для апарату ШВЛ, бокс із запасними стерильними катетерами, навіть портативний монітор для контролю потрібних показників. Усе чисте, оброблене антисептиком, але пахло не різко, а навіть приємно. Екіпаж прибув у формі, і це були не «двоє хлопців із сусіднього двору», а сертифікований фельдшер і водій‑санітар з досвідом роботи у швидкій. Спочатку вони оглянули кімнату, щоб оцінити траєкторію виносу, підняли брата за допомогою вакуумного матраца – рухи синхронні, спина підтримана, ступенів болю майже не було. Ремені на каталці перевірили на затяг, шийний відділ зафіксували м’яким комірцем. Фельдшер під’єднав безконтактний пульсоксиметр і ввімкнув безперервний режим моніторингу, а я через планшет бачила показники у реальному часі. Це реальне таксі для інвалідів і у Рівне з Луцька я точно не боялась вже везти брата.
Дорога пройшла спокійно, плавний розгін, таке ж гальмування, пневмопідвіска «гасила» більшість ям. Кожні двадцять хвилин санітар підходив, коригував положення голови й перевіряв тиск контактним тонометром. Усередині комфортна температура, не жарко, не холодно, в підскляннику стояла пляшка води, про яку я навіть забула запитати. Коли під’їхали до Рівного, лікар клініки вже чекав – менеджер «Благодаті» заздалегідь узгодив час прийому як ми і просили. Так, з «Благодаттю» можна домовитись не тільки про перевезення лежачих хворих у Рівне з Луцька, а вони йдуть у всьому назустріч. Разгрузили вони брата за три хвилини, передали історію хвороби й залишили свій номер прямого чергового, «якщо знадобиться швидке перевезення лежачих хворих з Рівного у Луцьк чи навпаки».
Оплата була без сюрпризів, у договорі прописали фіксовану вартість Луцьк – Рівне – Луцьк з урахуванням зворотної подачі. Квитанцію отримала і на пошту. Та найважливіше – стан брата. Після поїздки він не виглядав виснаженим: нормальне забарвлення шкіри, сатурація трималась 97‑98 %, ніяких нових почервонінь чи болю в шиї. Лікар відзначив, що така стабільна дорога реально допомагає уникнути спазмів і додаткових ускладнень. Увечері ми вперше за довгий час повернулися додому без нічних викликів швидкої, а брат навіть попросив вимкнути кисневий концентратор трохи раніше, ніж зазвичай. Отак, таке медичне таксі має бути у кожному місті! От для нас з того моменту «Благодать», до речі от сайт https://pansionat-blagodat.com.ua/ стала нашим постійним таксі для інвалідів Луцьк – Рівне – Луцьк.
Через кілька тижнів після нашої першої спокійної поїздки сталася ситуація, яка переконала мене остаточно, що «Благодать» – це не просто бізнес, не просто медичне таксі, а команда людей, які вміють тримати слово й думати на два кроки вперед. У брата раптово підскочила температура й різко впав тиск, тож лікар наполіг на негайному огляді. Було вже пізно ввечері, льодяний дощ буквально заливав трасу, а я від паніки не могла навіть зібрати речі. Фельдшер у салоні таксі для інвалідів спочатку перевірив брата, прикинув, чи можна стабілізувати стан перед дорогою. Зробив внутрішньом’язовий укол для зниження температури й поставив крапельницю з фізрозчином, щоб вирівняти тиск. Лише коли показники сталі більш‑менш стабільними, ми рушили. Поїхали об’їзною дорогою, тому що основна траса стояла через фуру, що перекрила рух. Я дізналася про це вже під час поїздки, коли водій показав альтернативний маршрут.
У медичному таксі було темно й тихо, лише біля голови брата світилося м’яке підсвічування пульсоксиметра. Фельдшер кожні п’ять хвилин перевіряв сатурацію й поступово знижував швидкість інфузії, щоб не дати тиску просісти занадто різко. Це все він мені проговорював і я запам’ятала. Коли ми під’їжджали до клініки, санітар уже набрав чергового лікаря й передав усі дані. У приймальному відділенні нас зустрічали не з «питаннями», а з готовим ліжком і препаратом для контролю температури. От такий сервіс транспортування хворих у Рівному, у Луцьку такого не знайдете.
Брата стабілізували за ніч, призначили нову схему підтримки дихальної функції та порадили змінити режим реабілітації. Коли його виписували, «Благодать» подала медичне таксі без жодних додаткових дзвінків, бо дату виписки повідомили завчасно. Дорогою додому брат уперше за довгий час не просив ввімкнути музику, бо просто дрімав, накритий теплою ковдрою, а я нарешті змогла відчути себе пасажиркою, а не «механіком‑менеджером» усіх процесів. Повернулися в Луцьк на медичному таксі від «Благодаті» до світанку, все чітко, без зайвих стресів і доплат.
І ми звісно що і зараз користуємось послугами таксі для інвалідів від «Благодаті» і навіть не спадало на думку, щоб когось шукати іще. Ні, вони завжди готові, завжди ввічливі, у них є все необхідне, що має бути під час транспортування хворих. Тож кому цікаво, хто шукає такий сервіс, рекомендую звертатись тільки у «Благодать». Ви можете подзвонити за номером (098) 859-68-72 і викликати медичне таксі у Рівне чи Луцьк, чи по області, куди вам треба туди і відвезуть. Всі ввічливі, досвідчені, коротше ви точно не пошкодуєте. Самі вони знаходяться за адресою м. Рівне вул. Володимира Стельмаха, 28А, якщо комусь цікавий може їхній пансіонат. На цьому у мене все, дякую за увагу!